субота, 3 січня 2015 р.

Приймач прямого підсилення

Приймач прямого підсилення складається із: вхідних кіл, підсилювача радіочастоти, детектора або демодулятора, підсилювача низької частоти і гучномовця. Структурна схема зображена на малюнку:

Вхідні кола ВК зазвичай складаються з коливальних контурів і котушки зв’язку, які знаходяться на феритовому стержні і виконується попередня селекція (виділення) сигналів. Коливальний контур настроєний в резонанс на потрібну нам частоту, яку ми вибираємо повертаючи ручку настройки приймача. Далі виділений сигнал поступає на підсилювач радіочастоти ПРЧ, де виконується основне підсилення і основна селекція виділеного сигналу (на другому малюнку сірим кольором зображена несуча частота, синім - корисний сигнал). В детекторі (демодуляторі) виділяється напруга сигналу. Найпростіший детектор складається з діода.
Високочастотний модульований сигнал подається на детекторний діод D1, на резисторі навантаження R1 виділяється один півперіод сигналу, але в ньому є ще залишки несучої частоти. Щоб їх подавити, паралельно резистору ставиться конденсатор С1. Його ємність вибирається такою, щоб реактивний опір для несучої частоти був малим, а для продетектованого низькочастотного сигналу великий (конденсатор має таку властивість). Відповідно несуча частота пропадає, а низькочастотний сигнал, який ми можемо почути, залишається. Далі низькочастотний сигнал подається на підсилювач низької частоти ПНЧ, а потім на гучномовець Г.
Не дивлячись на простоту виконання, приймач прямого підсилення рідко використовується через свою низьку чутливість. Але його роботу зручно розглядати в навчальних цілях.
---------
http://moehobi.com/?p=526

Немає коментарів:

Дописати коментар